Вивчення будь-якої мови найкраще починати зі знайомства з абеткою. Образно кажучи, треба спробувати кожну букву «на смак»: відчути її звучання, запам'ятати написання та розібратися з нюансами читання.
Отже, нижче - німецький алфавіт з українською транскрипцією (даємо українською, щоб було легше почати знайомство з мовою та виробити правильну вимову):
|
Aa [а:] |
Jj [йот] |
Ss ес] |
|
Bb [бе:] |
Kk [ка:] |
ß [естсет] |
|
Cc [тсе:] |
Ll [эль] |
Tt [те:] |
|
Dd [де:] |
Mm [эм] |
Uu [у:] |
|
Ee [э:] |
Nn [эн] |
Vv [фау] |
|
Ff [эф] |
Oo [о:] |
Ww [ве:] |
|
Gg [ге:] |
Pp [пе:] |
Xx [ікс] |
|
Hh [ха:] |
Qq [ку:] |
Yy [іпсілон] |
|
Ii [и:] |
Rr [ер] |
Zz [тсет] |
Обов'язково працюйте над своєю вимовою з перших хвилин навчання, щоб потім не довелося її «ламати» і переучуватися. Це набагато важче й забере багато часу та сил.
Але що цікаво: у переважної більшості німців на вимову тією чи іншою мірою впливає діалект тієї місцевості, де вони живуть.
Особливо це відчувається у південних областях країни.
Що ж робити нам, іноземцям, які вивчають мову? Єдиним критерієм правильної вимови є його відповідність нормам літературної, які позбавлені впливу діалектів. Практикуйтесь, слухаючи радіо, телебачення, читаючи літературу.
Отже, німецький алфавіт ми освоїли та дізналися, як читається кожна з літер. Але є низка особливостей, які треба запам'ятати, щоб вимова, у тому числі й німецького алфавіту, стала ідеальною.
Насамперед розберемося з приголосними та низкою особливостей, які вони мають. Якщо ви вже студент ЄШКО, то уважно прослуховуйте аудіозаписи, старанно імітуючи диктора.
Іноді деякі приголосні німецькою якоюсь мірою звучать аналогічно відповідним звукам нашої рідної мови: «b» - «б» - bitte – будь ласка, «w» - «в» wie - як, «f» - «ф» - fahren - їхати, «p» - «п» - Platz - місце, «s» - «с» - чи «з», коли «s» стоїть між або перед голосною: sehr - дуже, «g» - «г», «k» - «к», «m» - «м», «n» - «н», «r» - «р», «z» - «ц».
У випадку, коли «h» стоїть на початку складу або слова, ми ніби видихаємо цей звук. У нашій мові аналога цьому «явленню» немає: heute – сьогодні [хойте], halt [хальт].
Звуки "l", "ll" німці вимовляють дещо м'якше, ніж ми говоримо в слові "віл", але твердіше, ніж у слові "біль". Це так зване середньоєвропейське "l". Щоб його сказати, треба кінчик язика злегка вперти в піднебення: viel [фі:ль], Ball [баль].
Літеру «j» слід вимовляти, як «й», наприклад, прислухайтеся до слів «ялинка», «ярмарок».
Перейдемо тепер до знайомства з правилами читання кількох буквосполучень:
|
Буквосполучення |
аналог українською |
приклад |
|
chs, х |
кс |
wechseln [вексельн] |
|
сh після «а», «о», «u» |
х - твердо |
Buch [бу:х], Fach [фах] |
|
сh после «l», «m», «n» |
хь – м'яко |
richtig [ріхьтіхь], wichtig [віхьтіхь] |
|
ck |
кс |
Stück [штйук], Ecke [еке] |
|
sch |
ш |
Schwester [швест’р], Schuh [шу:] |
|
st - на початку слова чи кореня |
шт |
stehen > [ште:ен]. |
|
sp |
шп |
sprechen [шпрехь’н], du sprichst [ду: шпріхьст] |
|
tz |
ц |
Platz [платс], sitzen [зітс’н] |
Німецьку абетку з транскрипцією ми вивчили, з приголосними розібралися, тепер давайте знайомитися з голосними, а саме з нюансами їхньої вимови і насамперед з наголошеними та ненаголошеними складами.
Запам'ятайте, що в німецькій наголос майже завжди падає на перший склад. Винятками є запозичення, слова з ненаголошеними префіксами be-, ge-, er-, ver-, zer-, ent-, emp-, miss-, і, як вишенька на торті, слова-винятки – куди ж без них, - наприклад: lebendig [leˈbɛndɪç] – живий, Forelle [ˌfoˈʀɛlə] - форель, Hermelin [hɛʁməˈliːn] - горностай.
Варто зауважити, що вимова наголошених і ненаголошених голосних дуже відрізняється. Чим далі голосний розташований від наголошеного складу, тим коротше і з меншою інтенсивністю ми його вимовляємо.
Особливу увагу потрібно приділити довготі голосних. Адже в німецькій голосні можуть бути довгими, а можуть бути короткими. Від цього нерідко змінюється значення слова, тому з цим питанням треба розібратися з перших хвилин нашого шляху.
Stadt [штат] місто – Staat [шта:т] держава
offen [оф’н] відкритий – Ofen [о:ф’н] піч, духовка
Довготу звуку в транскрипції позначають двокрапкою: [е:] і вимовляють такий звук більш напружено, довго, співуче.
Голосні є довгими у складах, коли
- склад закінчується на голосний, тобто відкритий склад;
Vater [фа:т’р] - батько, leben [ле:б’н] - жити
- у позиційно-закритих складах (це склади, які можуть бути відкриті у разі зміни слова).
Tag [та:к] - день, Ta-gе [та:гэ] - дні
Коли за голосною йде приголосний або група приголосних, ми вимовляємо їх коротко:
was [вас], wollen [воль’н], Stelle [штэле].
Підсумуємо: ми вивчили письмовий німецький алфавіт, познайомилися з деякими особливостями читання приголосних та голосних.
Тепер прослухайте німецький алфавіт з аудіо, щоб вловити найменші відтінки мови, зробіть вправи. А оскільки курси ЄШКО начитані носіями мови, то і почати свої тренування та «відточити» свої навички до досконалості можете без проблем прямо зараз – переходьте за посиланням і чекаємо вас на курсі «Німецька для початківців Extra» або «Німецька для початківців».